Профорієнтація

2022 - 2023 навчальний рік

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА

Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії — це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі.

З метою формування в учнів професійного самовизначення в закладі освіти налагоджена робота з професійної орієнтації.

Завданням профорієнтаційної роботи з учнями є їх підготовка до свідомого вибору професії.

Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.

Цілі профорієнтації:

надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.
одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;
забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;
додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;
вироблення гнучкої системи кооперації старшої школи з установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

Аспекти системи профорієнтації:

соціальний;
економічний;
психолого-педагогічний;
медико-фізіологічний.

Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.

Економічний — це процес керування вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостей особистості (вивчення ринку праці).

Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатності до усвідомленого вибору); педагогічний - пов’язаний із формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.

Медико-фізіологічний аспект передбачає такі основні завдання, як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.

Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:

1–4 класи: формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

5–7 класи: розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального досвіду й інтересу до професійної діяльності; формування уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних спроб, які дозволяють їм співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуває професійна діяльність до людини;

8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;

10–11 класи: навчання дій із самопідготовки та саморозвитку; формування професійних якостей в обраному виді праці; корекція професійних планів, оцінювання готовності до обраної діяльності.

НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Професійне самовизначення підлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.

Професійна самосвідомість — це система уявлень особистості щодо майбутнього освітнього шляху. І мета роботи психолога полягає у створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.

Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії.

Мета цього напряму — створити в учнів максимально чіткий і конкретний образ основних типів професій. Це допоможе в майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.

Навчальний (або формуючий) напрям

Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати:

світ професій;
свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення.

На спеціально організованих заняттях учні навчаються компетенції в сфері професійного самовизначення як загальної соціальної компетенції.

Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:

достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе зробити обґрунтованого вибору. Показником достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;
потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії - це активність, яку самостійно проявляє школяр, з одержання необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання (не обов’язково реалізоване, але виявлене) випробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване ставлення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;
ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може надати школяру досить повну й адекватну інформацію про його професійно важливі якості.
наявність в учня професійно обґрунтованого плану.

Усе назване сприятиме розвитку професійної самосвідомості школярів на різних етапах їхнього особистісного розвитку.

Мета профорієнтаційної роботи

1. Створення умов для формування усвідомленого вибору професії у відповідності зі своїми здібностями, психофізіологічними даними і потребами суспільства.

2. Формування в учнів знань про організацію виробництва, сучасне обладнання, про основні професії, про їх вимоги до особистості, про шляхи професійної підготовки.

3. Розвиток інтересу до отримуваної професії, формування в учнів позитивної мотивації до трудової діяльності.

Мар’їнське відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області направляє випускників 11 класів на навчання до вищих навчальних закладів МВС України за спеціальністю «Право», «Правоохоронна діяльність».

Навчання у ВНЗ безкоштовне, а після його закінчення гарантується надання місця роботи.

Не зволікайте та звертайтеся до співробітника сектору кадрового забезпечення вже сьогодні!
Контактний телефон: 095-31-21-877 - Ломанцева Наталія

095-0177-055 – Цика Аліна

З моменту зарахування особи курсантом їй присвоюється звання «рядовий поліції», видається службове посвідчення з жетоном та формений одяг встановленого зразку. Весь період навчання зараховується до стажу служби у Національній поліції. По закінченню навчання присвоюється звання «лейтенант поліції».

Порядок оформлення документів:

Оформлення на навчання за державним замовленням здійснюється територіальними органами (підрозділами) Національної поліції України за місцем проживання кандидата - у даному випадку, Мар’їнським відділення поліції ГУНП в Донецькій області (за адресою: м. Курахове, вул. Мечникова, 16)

Також необхідно заповнити заявку на сайті: osvita.np.gov.ua.

У зв’язку з цим, вступникам необхідно звернутися у відповідний підрозділ поліції (Волноваський ВП) та надати паспорт, військовий квиток або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для юнаків) та довідку про відсутність судимості. Заповнити анкету, автобіографію та отримати направлення для проходження військово-лікарської комісії. Особова справа буде оформлена та направлена до навчального закладу.

Заклади вищої освіти системи ОВС, що здійснюють прийом абітурієнтів у 2020 році:

Національна академія внутрішніх справ

адреса: 03035 м. Київ, пл. Солом’янська, 1,

телефон приймальної комісії: (044) 520-06-66, (095) 654-56-56);

Харківський національний університет внутрішніх справ

адреса: 61000 м. Харків, пр-т Л. Ландау, 27 (колишній 50-річчя СРСР),

телефон приймальної комісії: (057) 73-98-300),

E-mail: www.univd.edu.ua;

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 26,

телефон приймальної комісії: (0562) 36-08-00,

E-mail: [email protected], Веб-сайт: dduvs.in.ua;