Профілактика суїцидальних тенденцій серед підлітків

Актуальність обговорення цієї проблеми обумовлена тим, що суїцид  залишається  однією з провідних причин смерті у молодому віці.  Статистичні дані свідчать, що найбільша кількість самогубств  припадає на вік від 15 до 21 року. При цьому за останні роки різко збільшилась кількість самогубств серед дітей 5-14 років (2 відсотка  самогубств серед усіх вікових груп).   При  цьому у  дітей достатньо часто зустрічається довготривала і ретельна підготовка самогубства.

         Більша частина випадків самогубств припадає на групу підлітків чи молоді у перехідному віці, тобто пубертатні суїциди. При цьому  в молодшому пубертатному віці (12-13 років) суїциди частіше скоюють хлопчики, а в середньому  (14-16 років)  та старшому пубертатному – дівчата.  

        Суїцид - це навмисне самопошкодження зі смертельним фіналом, це є виключно людський акт, який зустрічається в усіх культурах.

        Причини суїцидальної поведінки неповнолітніх полягають у: 

1) нерозумінні, неприйнятті неповнолітнього “значущими іншими”, що викликає переживання образи, самотності, відчуження;

2) втраті батьківської любові, нерозділеному коханні;

3) смерті, розлученні батьків;

4) прикладі суїцидальної поведінки батьків, родичів  тощо.

        Деякі дослідники визначають соціально-психологічні чинники, які   можуть   сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та юнаків:

- серйозні проблеми у сім'ї;  

-  проблеми у спілкуванні з однолітками;

- смерть улюбленої або значущої людини;

- розрив стосунків з коханою людиною;

- міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;

- проблеми з дисципліною або із законом;

- тиск, здійснюваний групою однолітків, передусім той, що пов'язаний із наслідуванням самопошкоджуючої поведінки інших;

- тривале перебування у ролі жертви або “цапа відбувайла”;

-  розчарування успіхами у навчальному закладі або невдачі у навчанні;

- високі вимоги у навчальному закладі до підсумкових результатів учбової діяльності (іспитів, зовнішнього незалежного оцінювання);

- погане економічне становище, фінансові проблеми;

- небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);

- зараження ВІЛ-інфекцією або хворобами, що передаються статевим шляхом;

- серйозні тілесні хвороби;

- надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.

       Якщо конкретизувати негативні сімейні чинники, які впливають на суїцидальність підлітків і юнаків, то до їх числа належать:

- психічні відхилення у батьків, особливо афективні (депресії та інші душевні захворювання);

- зловживання алкоголем, наркоманія або інші види асоціальної  поведінки у сім'ї;

- сімейна історія суїцидів або суїцидальних спроб членів сім'ї;

- насилля у сім'ї (особливо фізичне та сексуальне);

- нестача уваги і турботи про дітей у сім'ї, погані стосунки між членами сім'ї і нездатність продуктивного обговорення сімейних проблем;

- часті лайки між батьками, постійне емоційне напруження і високий рівень агресивності у сім'ї;

- розлучення батьків,   смерть одного з батьків;

- часті переїзди, зміна місця проживання сім'ї;

- надто низькі або високі очікування з боку батьків щодо дітей;

- зайва авторитарність батьків;

- відсутність у батьків часу і недостатня увага до  дітей, нездатність підлітків   протистояти  дистресу та  негативному  впливові оточуючої дійсності.

    Зовнішніми формами суїцидальної поведінки є:

• завершений суїцид – цілеспрямований вчинок самогубства, який мав летальний фінал
• суїцидальна спроба (парасуїцид) – цілеспрямоване оперування засобами самогубства, яке внаслідок певних обставин не завершується смертю

Якщо аналізувати дитячі суїциди, то частіше за все – це реакція на ситуацію: побили, в тому числі й батьки, отримав погану оцінку, різні форми булінгу тощо. Уявлення про цінність життя у дітей і підлітків абсолютно інше ніж у дорослих. Життєвий досвід у них дуже малий і обмежується часто враженнями від телевізійних фільмів, коли герої оживають або живуть в іншому вимірі і навіть намагаються втручатися в справжнє життя. Тому дуже багато хто з підлітків, які здійснюють самогубство, впевнені, що: 1) їх врятують; 2) якщо їх не врятують, то все одно вони будуть жити далі, тільки в іншій формі.

Суїцидальна поведінка підлітків, маючи подібність з діями дорослих, відрізняється віковою своєрідністю. Підліткам характерна підвищена вразливість і навіюваність, здатність яскраво відчувати і переживати, схильність до коливань настрою, слабкість критики, егоцентрична спрямованість, імпульсивність в ухваленні рішення. Досить часто самогубство підлітків викликається гнівом, протестом, злістю або бажанням покарати себе і інших. При переході до підліткового віку виникає підвищена схильність до самоаналізу, песимістичної оцінки навколишнього оточення і своєї особистості.

       Батькам варто звернути увагу на такі симптоми підлітка:

• Словесні погрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: «Я не можу цього витримати», «Я не хочу більше жити», «Я хочу покінчити з собою». Часто вислови можуть бути замасковані: «Ви не повинні про мене турбуватися», «Я не хочу створювати вам проблеми», «Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду», «Вони дуже скоро пожалкують, коли я їх залишу» тощо. Такі погрози батьки повинні сприймати серйозно.
• Різка зміна в поведінці: наприклад, активний підліток може стати замкнутим та заглибитись у себе; нерішучий може здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки. Сюди відносяться і незвичні покупки: підліток може прагнути купити, наприклад, мотузку та інші речі, які можуть асоціюватися з суїцидом.
• Різного роду адикції (схильність, згубна звичка): токсикоманія, наркоманія, алкоголізм, ігроманія тощо.
• Відмова та роздавання власних речей: той, хто вирішив здійснити самогубство, може роздавати речі.
• Ознаки депресії: зміни у вживанні їжі, порушення сну, тривожність, неврівноваженість, втрата інтересу до діяльності.
• Проблеми в школі: пропуски уроків, емоційні вибухи чи інша поведінка, не властива дитині.
• Теми смерті: бажання закінчити своє життя може проявлятися у малюнках, поезії, записах у щоденнику, прослуховувані траурної музики тощо.
• Раптові (неочікувані) стани ейфорії: підліток має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану – це означає, що він відчуває полегшення від остаточно прийнятого рішення про скоєння самогубства.
• Інші ознаки: часті інциденти, скарги на фізичний стан організму, гіперактивність, агресивність, неадекватна поведінка з метою привернення уваги або досить тривале переживання горя після втрати близької людини.

       Рекомендації  у випадку виникнення ознак суїцидальної поведінки у підлітків, радимо здійснювати наступні види допомоги:

• приймайте суїцидента як особистість;
• налагодьте турботливі стосунки;
• не сперечайтеся;
• запитуйте;
• пропонуйте конструктивні підходи; вселяйте надію;
• оцініть міру ризику самогубства;
• не залишайте людину одну у випадку високого суїцидального ризику;
• важливо якомога довше зберігати турботу і підтримку підлітка;
• використовуйте засоби піднесення цінності особистості дитини, її життя.

Попередження суїцидальної поведінки

/uploads/editor/6799/453529/sitepage_41/files/harakterologichni_osoblivosti_suicidentiv.docx

/uploads/editor/6799/453529/sitepage_41/files/rekomendacii_batkam_pid_chas_isnuvannya_suicidalnogo_riziku.docx

/uploads/editor/6799/453529/sitepage_41/files/indikatori_suicidalnoi_povedinki.docx

/uploads/editor/6799/453529/sitepage_41/files/informuvannya_uchasnikiv_osvitnogo_procesu_pro_diyalnist_garyachih_liniy.docx